Застосування електростимулюючих пристроїв

Вже понад тридцять років в нейрохірургічній практиці для лікування важких функціональних порушень успішно використовують методику електростимуляції. Електроди для її проведення встановлюють в різноманітних відділах нервової системи, таких як:

• периферичні нерви,
• спинний мозок,
• базальні ганглії та кора головного мозку.

Показами до встановлення

Показами до встановлення електростимуляторів є різні види нейрохірургічної патології:

• Хвороба Паркінсона,
• Хорея Гентінгтона,
• ДЦП,
• Діабетична нейропатія
• Порушення м’язового тонусу, спастична кривошия та інші гіперкінези,
• Больовий синдром хронічного перебігу різноманітної локалізації,
• Наслідки перенесених травм периферичних нервів та спинного мозку,
• Міжреберна невралгія.

Метою застосування електростимуляції є:

• усунення вираженого больового синдрому,
• усунення насильницьких рухів та спазму,
• відновлення функціональної провідності в пошкоджених нервових стовбурах.

На першому етапі (ще перед встановленням електростимулятора) виконується встановлення зовнішніх електродів для тестової стимуляції протягом 3-5 днів. При її достатній клінічної ефективності вирішується питання підшкірної імплантації електростимулятора на тривалих термінів.

Імплантований електростимулятор – це пристрій, що генерує електричні імпульси. Він містить процесор та покритий інертним силіконовим чохлом. Управління приладом здійснюється за допомогою спеціального пульта-програматора. Місця встановлення електродів та режим електростимуляції в кожному окремому випадку визначається індивідуально.