Cубдуральна гематома – що таке?
Це крововилив що розташовується між твердою (дуральною) оболонкою мозку і власне мозковою тканиною. На комп’ютерній томографії ці гематоми являти собою зону в формі серпа, часто з поширенням над поверхнею всієї півкулі мозку. Це найчастіший вид гематом що утворюється в порожнині черепа.
Однією з відмінностей субдуральної гематоми від епідуральної є те що її наявність може бути як на стороні травмування, так і на протилежному боці. Частота даного виду враження складає до 20% від загальної кількості субдуральних гематом. Джерелом кровотечі, як правило, являються венозні судини оболонок головного мозку так і поверхневі судини кори півкуль.
Церебральна крововиливаюча форма Субдуральної гематоми – це структурний елемент, який утворюється після травми мозку, коли кров зі зламаних судин знаходиться між зовнішньою поверхнею мозку і твердої мозкової оболонки. Це може бути наслідком травми голови або іншого стресу, що може спричинити розрив судини під час розташування мозку на місці.

Симптоми
В гострий період субдуральної гематоми відбувається поетапне порушення свідомості:
- втрата свідомості при самій травмі,
- «світлий» проміжок з тимчасовим відновленням свідомості
- повторне прогресивне зниження рівня свідомості аж до коми.
- посилюючій головний біль,
- блювота, яка нерідко мати багаторазовий характер, та не приносить полегшення.
- з’являються рухові розлади (до судом, паралічу),
- сенсорні та мовні розлади?
- головний біль,
- запаморочення,
- втому,
- погіршення координації,
- розлади пам’яті
- і зниження рівня свідомості.
При подальшій компресії головного мозку гематомою відбувається стиснення стовбура головного мозку з розвитком порушень життєво важливих (вітальних) функцій дихання і кровообігу.
Діагностика захворювання
Оскільки ця гематома може стискати місцеві структури мозку, це є дуже небезпечним і потребує невідкладної медичної допомоги. Субдуральну гематому можна виявити за допомогою:
- магнітно-резонансної томографії (МРТ)
- або комп’ютерної томографії (КТ) головного мозку.
Лікування має на меті зменшення стиску на мозок та забезпечення достатнього окиснювання мозку. Операція може бути необхідна для видалення крові, яка може привести до запалення та пошкоджень мозку.
Субдуральна гематома: наслідки
Наслідки субдуральної гематоми можуть бути різноманітними і залежать від її розміру, швидкості утворення та вчасності надання медичної допомоги. Основні можливі наслідки включають:
- Порушення когнітивних функцій – може спостерігатися зниження пам’яті, концентрації уваги, логічного мислення.
- Проблеми з координацією та рухом – часто виникають слабкість в кінцівках, порушення ходи або навіть параліч.
- Емоційні та психологічні розлади – зміни настрою, дратівливість, депресія, тривожність, що пов’язано з пошкодженням лобних долей мозку.
- Зміни зору та слуху – можлива втрата частини поля зору, двоїння в очах, погіршення слуху.
- Головні болі та епілептичні напади – сильні головні болі можуть стати хронічними, а також можуть виникати напади.
- Порушення мови – можливі проблеми з артикуляцією, сприйняттям мови чи виразом думок.
- Швидкість та якість реабілітації також впливають на остаточні результати.
Консервативне лікування субдуральної гематоми
Коли гематома має малий розмір та об’єм, не викликає неврологічної симптоматики та не супроводжується ознаками компресії мозку, ведеться постійний динамічний контроль артеріального тиску, сатурації, шкали зниження рівня свідомості Глазго. Здавлення головного мозку субдуральною гематомою з дислокацією серединних структур понад 5 мм, та прогресивне зниження рівня свідомості є показанням до невідкладного оперативного втручання.
Консервативне лікування субдуральної гематоми може включати наступні підходи:
- Стаціонарне спостереження. Лікарі можуть проводити ретельний моніторинг пацієнта зі субдуральною гематомою, спостерігаючи за його станом та делікатно коригуючи лікування за необхідності.
- Протизапальна терапія. Лікарі можуть призначити препарати, що зменшують запалення, такі як нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), для зниження болю та набряку.
- Лікування болю. Враховуючи те, що субдуральна гематома може супроводжуватися сильним болем, лікарі можуть призначати опіоїдні анальгетики для зняття болю.
- Фізіотерапія. Фізіотерапевти можуть призначати вправи та масаж для повернення м’язової сили та рухливості.
- Лікування супутніх захворювань. Лікарі можуть лікувати захворювання, які можуть бути причиною субдуральної гематоми, такі як гіпертонія або заборонене вживання алкоголю.
Важливо зазначити, що консервативне лікування може бути недостатнім, якщо симптоми гематоми стають важкими та загрожують життю пацієнта. У цьому випадку може знадобитися оперативне втручання для видалення згущеної крові та зменшення тиску в черепній порожнині.

Хірургічне лікування субдуральної гематоми
- у виконанні кістково-пластичної трепанації черепа,
- видаленні гематоми
- і усунення кровотечі,
Зазвичай в кінці операції встановлюють приточні та відточні дренажі, за допомогою яких протягом 24-48 годин порожнина видаленої гематоми промивається фізіологічним розчином, після чого дренажі видаляються. Кістковий дефект може бути встановлений на місце як відразу під час операції, так і може бути підшитий в підшкірно-жирову клітковину передньої черевної стінки, з подальшим виконанням через певний час краніопластичної операції.
Хірургічне лікування субдуральної гематоми, полягає у видаленні крові з підтвердженого під час досліджень порожнини, де вона накопичилася. Операція проводиться нейрохірургом та проводиться під загальною анестезією.
Перед операцією може бути зроблений комп’ютерний томографічний (КТ) або магнітно-резонансний томографічний (МРТ) сканування для точної локалізації пухлини та оцінки її розмірів.
Під час операції хірург надірве тканину мозку, щоб отримати доступ до гематоми, і висмоктує кров з порожнини. Якщо знайдено зниження співвідношення маси та обсягу мозку, він може бути відновлений шляхом введення солоних розчинів. У деяких випадках може бути необхідне дренування, щоб дозволити розповсюдженню крові після операції.
Після операції пацієнт може залишатися в лікарні кілька днів для спостереження та підтримки. Більшість пацієнтів повністю відновлюються після складної операції та не повертаються до неї. Однак можуть виникнути ризики післяопераційних ускладнень, які можуть включати інфекції, крововиливи та інші проблеми зі здоров’ям від одержаної травми. Для мінімізації цих ризиків, пацієнт повинен дотримуватися інструкцій лікаря щодо догляду за собою та приймати рекомендовану терапію.
Залишити відповідь