Проблема синдромів в медицині
Проблема больових синдромів в сучасній медицині займає значне місце, попри великий арсенал хірургічних і консервативних медикаментозних засобів полегшення болю.
Дуже часто біль може бути єдиною причиною, який змушує людину звернутися за медичною допомогою, причому, як правило, наші пацієнти в силу «ментальних особливостей» страждають «до останнього» і звертаються до лікаря на останніх стадіях захворювання.
Сучасні дослідження показують, що майже половина працездатного населення країни страждає від хронічного болю, тобто болю, який триває понад 6 місяців і часто переслідує людину довгі роки.
Більові синдроми можуть виникати у пацієнтів після нейрохірургічних втручань. Ці болі можуть бути обумовлені різними причинами, включаючи пошкодження нервової тканини, запалення, інфекції або стимуляцію нервових структур.
Найпоширенішими більовими синдромами, пов’язаними з нейрохірургією, є:
- Головний біль. Після деяких нейрохірургічних втручань, таких як видалення пухлини головного мозку, пацієнти можуть відчувати головний біль. Це може бути обумовлено пошкодженням тканини головного мозку або впливом на нервову систему під час процедури.
- Невралгія трійчастого нерва. Це хронічна більова патологія, що виникає в результаті пошкодження трійчастого нерва в області обличчя. Це може бути пов’язано з видаленням пухлини, травмою, інфекцією або іншими причинами.
- Біль у спині. Після нейрохірургічних втручань може виникати біль у спині, особливо після операцій на хребті. Це може бути пов’язано з пошкодженням спинного мозку або нервових коренів, що виходять з нього.
- Синдром постінсультного болю. Після інсульту пацієнти можуть відчувати біль в тілі або в кінцівках. Це може бути пов’язано з пошкодженням нервової тканини в результаті інсульту.
Для лікування больових синдромів в нейрохірургії можуть використовуватися різні методи, включаючи фармакологічні препарати, фізичну терапію.
Вертеброгенні синдроми
Найбільш часто нейрохірургам доводиться мати справу з болем який обумовлений захворюваннями хребтового стовпа — так званими вертеброгенними больовими синдромами.
Вважається, що до 50 років, на захворювання хребта страждають близько 80% чоловіків і до 60% жінок, а з вертеброгенними больовими синдромами протягом життя стикається кожна друга людина серед дорослого населення.
Найчастіше вертеброгенні больові синдроми є наслідком остеохондрозу хребта — захворювання, що вражає міжхребцеві диски, з вторинним залученням в процес «сусідніх» анатомічних утворень.
При грижах міжхребцевих дисків зі здавленням структур хребтового каналу (найчастіше це спинномозкові корінці) спостерігаються досить інтенсивний біль в спині, що віддає в ногу.
Як правило, біль провокується вертикальним положенням тіла й активними рухами в хребті, з онімінням і слабкістю в нозі, а також можуть приєднуватися порушення функцій тазових органів.
Види патологій хребта
Схожі симптоми спостерігаються і при таких патологіях хребта, як звуження (стеноз) хребтового каналу і спондилолістез (стійке зміщення хребців один відносно одного), нестабільність хребтового стовпа.
При патології міжхребцевих суглобів, так званому «фасет-синдромі», біль виникає або посилюється:
- при нахилах тулуба в різні сторони, слабо, але іноді віддає в ноги та зазвичай не нижче коліна, посилюється вночі,
- а також при одноманітних позах, часто зустрічається при сидячій роботі;
цей біль полегшується при відновленні активних звичних рухів, «розвантаження» хребта.
Характерна також ранкова «скутість» хребта. Фасет-синдром не супроводжується чутливими, руховими та тазовими розладами.
Захворювання
Хронічний біль в спині може викликати також такі захворювання, як:
- наслідки травм хребта і спинного мозку,
- сколіоз (викривлення) хребта,
- пухлини хребта і спинного мозку.
Головний біль
Головний біль також є одним з найбільш частого і соціально значущого больового синдрому. При нейрохірургічних захворюваннях сильний головний біль зустрічається, як правило:
- у хворих з черепно-мозковою травмою і її наслідками,
- при пухлинах головного мозку,
- при патології мозкових судин (аневризми та артеріо-венозні мальформації, які ускладнюються розвитком інсультів),
- а також при гідроцефалії — надмірному скупченні рідини (ліквору) в шлуночках головного мозку, що має різну природу.
Клініка
Іноді головний біль може викликати вище сказаний остеохондроз шийного відділу хребта. Найчастіше головний біль у нейрохірургічних пацієнтів обумовлений підвищенням внутрішньочерепного тиску і має типові особливості:
- «розпирає»,
- дифузний характер болю,
- його велика вираженість в другій половині ночі та вранці,
- біль супроводжується відчуттям тиску на очі зсередини,
- а також виникненням раптової нудоти й блювання.
Слід зазначити, що найбільш вираженим і тривалим є той больовий синдром, при якому в патологічний процес втягуються структури периферичної нервової системи, тобто чутливі вузли, спинномозкові корінці, нервові стовбури й т. д.
Невралгія трійчастого нерва
Невралгія трійчастого нерва — це хронічне захворювання, яке характеризується повторними нападами інтенсивного, стрілючий біль в:
- районі лобної ділянки,
- очей,
- щік,
- щелеп з одного боку обличчя.
Больовий напад провокуються подразненням так званих «курковий» зон — невеликих ділянок на обличчі, при подразненні яких виникає типове больове відчуття. Напади нестерпного болю змушують хворих припиняти активну діяльність, нехтувати особистою гігієною, біль може вводити людину в депресію.
Оперізуючий лишай
Герпетична міжхребцева невралгія (так званий оперізуючий лишай) – це хвороба, яка викликається вірусом герпесу і зазвичай провокується переохолодженням. У чутливих вузлах розвивається запалення, яке поширюється на нерви й корінці.
Хвороба починається з загального нездужання, підвищення температури тіла та інтенсивного пронизливого болю в області міжхребцевих проміжків, який посилюється при рухах.
Через кілька днів в місцях болю з’являються висипання болючих бульбашок, наповнених прозорою рідиною, які згодом перетворюються в кірки. Процес може стати хронічним і перейти в так звану постгерпетичну невропатію з рецидивами виснажливого болю.
Враження нервів верхніх кінцівок
Ще одна патологія, яка часто є причиною хронічного болю — це враження нервів верхніх кінцівок, а саме травматичні ушкодження і нетравматичні защемлення нервів.
На особливу увагу заслуговують синдроми зап’ястного (карпального) каналу та каналу ліктьового нерва — нетравматичні защемлення, так звані «тунельні синдроми».
Скарги
При синдромі зап’ястного каналу пацієнти скаржаться:
- на оніміння пальців кисті (за винятком мізинця),
- слабкість в кисті та скутість в пальцях (важко утримати речі в руці),
- біль в кисті, який найчастіше виникає вночі та «віддає» в передпліччя,
- а також на поступове «всихання» кисті.
Прояви
Синдром ліктьового каналу проявляється:
- онімінням в мізинці,
- безіменному пальці,
- в області ліктя турбує біль (особливо при рухах в ліктьовому суглобі), який посилюються при холодній погоді.
Також з’являються слабкість і атрофія дрібних м’язів (утворюється «западина» між великим і вказівним пальцями), порушується приведення великого пальця до кисті.
Тунельні синдроми
Вищеописані «тунельні» синдроми приводять до порушення функції верхньої кінцівки.
(звисаюча кисть, враження променевого нерва)
(кігтиста лапа, враження ліктьового нерва)
(рука акушера, враження серединного нерва)
(мавпяча кисть, комбіноване враження серединного та ліктьового нерва)
Це, своєю чергою, знижує як працездатність, так і якість самого життя — людини, по суті, стає «однорукою», а при двосторонньому характері враження — і зовсім «безрукою».
Проте, можна сказати, що все-таки на ситуацію з лікуванням больових синдромів можна дивитися оптимістично. В лікарні активно працює нейрохірург з більш ніж 20-річним стажем, в якому працюють висококваліфіковані фахівці.
Спеціальне сучасне обладнання в поєднанні з лікарськими навичками та новими технологіями дозволяють успішно лікувати всі вищевказані захворювання на рівні світових стандартів.
Стаття написана: 27.05.2020
Стаття перевірена медичним спеціалістом: 24.07.2024
Популярні напрямки:
Переваги
Звертаючись до нейрохірурга, ви можете розраховувати на:












