Інфекційні ураження головного і спинного мозку: ефективне лікування у Тернополі

Інфекційні ураження головного мозку

Інфекційні ураження головного мозку є серйозними інфекційними захворюваннями, які можуть призвести до смерті. Головний мозок контролює багато різних функцій в організмі, таких як рух, координація, сприйняття, мислення та інші. Інфекції можуть пошкодити ці функції та призвести до значних проблем зі здоров’ям.

До основних інфекцій головного мозку належать:

• Менінгіт – запалення оболонок головного мозку й спинного мозку. Симптоми включають головний біль, лихоманку, судоми, нудоту та рвоту.
• Енцефаліт – запалення головного мозку. Симптоми включають головний біль, лихоманку, дезорієнтацію, втому та інші.
• Абсцес мозку – інфекція або нагромадження гнійних мас у мозку. Симптоми включають головний біль, лихоманку, судоми, втому та інші.
• Поліомієліт – запалення спинного мозку, що може призвести до паралічу. Симптоми включають головний біль, лихоманку, судоми, втому та інші.
• Герпес – вірусна інфекція, яка може впливати на головний мозок. Симптоми включають головний біль, лихоманку, висипання на шкірі, судоми та інші.

Лікування інфекцій головного мозку полягає у використанні антибіотиків, противірусних засобів і/або інших медикаментів, які можуть допомогти знизити запалення та боротися зі симптомами. Однак, важливо пам’ятати, що лікування повинно бути проведено під наглядом лікаря.

Нейроінфекції є одними з найнебезпечніших для життя і здоров’я людини. У нормі головний і спинний мозок мають надійний захист від проникнення інфекційних агентів. На відміну від інших органів, в них кожен капіляр оточений додатковим «футляром» захисних клітин – так званими клітинами нейроглії. Ці клітини створюють надійний бар’єр для багатьох мікроорганізмів і токсинів, а також лікарських речовин.

При певних умовах, наприклад:

• зниженні імунітету,
• травмах голови та хребта,
• тривалих септичних інфекціях

гематоенцефалічний бар’єр дає збій і патогенні мікроорганізми потрапляють в ЦНС. Відбувається інфекційне запалення його оболонок (менінгіт) або самої мозкової речовини (енцефаліт).

Причиною менінгоенцефалітів можуть бути:

• бактерії,
• віруси,
• гриби,
• паразити.

Мікроорганізми можуть потрапити в головний мозок після травми його оболонок, при переломах кісток склепіння чи основи черепа, при наявності ліквореї, після нейрохірургічних операцій, при септичних станах на тлі імунодефіцитів.

Інфекційні ураження спинного мозку

Інфекційні ураження спинного мозку виникають внаслідок інфекційних захворювань, які проникають в спинний канал через кровоносні або лімфатичні шляхи або безпосередньо через тканини спинного мозку. Такі інфекції можуть бути бактеріальними, вірусними або грибковими.

Зазвичай, виникає запальний процес, що призведе до розвитку мовчкового мієліту, який відмічається м’якшенням та дегенерацією тканини спинного мозку. Інфекції спинного мозку можуть призводити до важких наслідків, таких як:

• параліч,
• неврологічні порушення,
• смерть.

До групи інфекцій спинного мозку належать

• мієліт,
• епідурит,
• абсцес тканин спинного мозку,
• менингіт та інші.

Лікування в таких випадках включає відновлення імунітету та такі методи, як:

• антибіотикотерапія,
• глюкокортикоїдна терапія,
• протизапальна терапія
• та дезинтоксикація.

Клінічні прояви інфекції ЦНС

Клінічні прояви інфекції ЦНС дуже різноманітні, проте загальним є:

• важкий стан пацієнтів,
• наявність симптомів загальної інтоксикації з гіпертермією,
• менінгеального синдрому,
• а також вогнищевих симптомів ураження мозку у вигляді випадання відповідних функцій.

Діагностика

Діагностика інфекційного ураження органів ЦНС грунтується на характерних клінічних проявах, даних аналізів крові, спинномозкової рідини, методів нейровізуалізації – МРТ головного та спинного мозку.

У більшості випадків лікування інфекцій ЦНС проходить без операції, проте, в деяких випадках при локальному скупченні гною в головному мозку (абсцес) або в хребетному каналі – необхідна операція дренування гнійної порожнини або видалення всього утворення цілком.

Діагностика інфекційних уражень мозку базується на клінічних проявах інфекції, лабораторних дослідженнях крові, ліквору та інших біоматеріалів, таких як слина, сеча або порожнина рота.

Клінічні прояви інфекції мозку можуть включати головний біль, втому, лихоманку, судоми, блювоту, ступінь свідомості. Частіше всього зустрічаються менінгіт та енцефаліт.

Лабораторні дослідження можуть включати визначення рівня глюкози, білоку, еритроцитів, лейкоцитів та іншого в складі ліквору, реакцій на вірусні та бактеріальні інфекції, тестів на антитіла та ПЛР на ідентифікацію вірусів та інших мікроорганізмів.

Крім того, зазвичай проводять комп’ютерну томографію (КТ) або магнітно-резонансну томографію (МРТ) мозку з метою визначення наявності ознак запалення і обмеження руху рідини в мозкових отворах.

Залежно від результатів діагностики лікар може рекомендувати хірургічне втручання для дренажу ліквору або впровадження антибіотиків та антивірусних ліків для лікування інфекції.

Консервативне лікування інфекційних уражень мозку

Інфекційні захворювання ЦНС можуть бути викликані:

• вірусами (найчастіше),
• бактеріями,
• грибами,
• іноді найпростішими або паразитами.

Ці захворювання супроводжуються

• ураженням головного мозку,
• спинного мозку
• та їх оболонок.

Головний і спинний мозок, зазвичай, захищені від інфекції природним гематоенцефалічним бар’єром. Проте якщо відбувається інфікування, наслідки можуть бути досить серйозними.

Енцефаліт та менінгіт

Запалення головного мозку називають енцефалітом, запалення мозкових оболонок – менінгітом.  Часто бактеріальне запалення оболонок мозку поширюється на сам мозок, викликаючи енцефаліт.

Менінгоенцефаліт

Аналогічно вірусні інфекції, які викликають енцефаліт, часто також викликають менінгіт. Якщо інфіковані мозок та його оболонки – такий стан називається менінгоенцефалітом.

Зазвичай, при енцефаліті і менінгіті інфекція не обмежується однією ділянкою. Запальний процес може розповсюджуватися по всьому мозку або його оболонках. Однак при деяких станах інфекція обмежується однією ділянкою у вигляді порожнини або кишені гною, які називають емпіємою та абсцесом. 

Шляхи інфікування

Виділяють декілька шляхів інфікування мозку і його оболонок. Бактерії та інші інфекційні організми можуть потрапляти в центральну нервову систему декількома способами:

• гематогенним шляхом (інфікування з потоком крові),
• контактним шляхом – безпосередньо ззовні (наприклад, через переломи черепа або під час операції на мозку),
• при гнійному запаленні сусідніх ЛОР-органів (синусити, середні отити).

Консервативне лікування

Консервативне лікування інфекційних уражень ЦНС є непростим завданням, що вимагає комплексного підходу.

Антибактеріальна терапія починається якомога раніше, ще до результатів бактеріологічного посіву інфікованого матеріалу. Як правило, використовуються найсучасніші антибактеріальні та противірусні засоби та їх комбінації. Більшість антибіотиків проникають в мозкову речовину в недостатній кількості через гематоенцефалічний бар’єр. Тому часто використовується їх інтратекальне введення при спинномозковій пункції.

В особливо складних випадках необхідне встановлення тривалого зовнішнього спінального або вентрикулярного дренажу. Паралельно з антибактеріальною терапією, проводиться активна дезінтоксикаційна терапія і корекція імунних порушень.

Оперативне лікування інфекційних уражень мозку

Причини ураження мозку

Найбільш частими причинами інфекційних уражень головного і спинного мозку є:

Інфекційні ускладнення травм

• переломи основи черепа,
• проникаючі черепно-мозкові травми,
• вогнепальні
• і мінно-вибухові поранення.

Поширення інфекції

Внаслідок поширення інфекції з запальних осередків, або як результат ятрогенії:

• після пункцій,
• блокад,
• ін’єкцій.

При неефективності проведеної терапії в порожнині черепа, хребетному каналі формуються абсцеси – обмежені скупчення гнійного вмісту або емпієми – скупчення гнійного вмісту без чітких меж.

Діагностика

Найбільш інформативними методами діагностики гнійного процесу є:

• МСКТ
• і МРТ з контрастуванням.

Лікування інфекційних уражень обов’язково повинно бути комплексним, але при наявності показів первинним повинно бути хірургічне втручання. Тільки після видалення гнійного вогнища стає можливим успішне лікування пацієнта.

Основним методом хірургічного лікування є дренування гнійного вогнища: після ретельного планування оперативного втручання, пацієнту під загальним знеболенням виконується пункція скупчення гною, після чого в порожнину встановлюється дренажна припливно-відтічна система.

Через неї протягом кількох днів відбувається відмивання залишків гнійного вмісту розчинами антисептиків і антибіотиків. В ході операції вміст абсцесу або емпієми береться для аналізу з метою вибору найбільш ефективного антибіотика.

В післяопераційному періоді пацієнту виконується МСКТ з метою контролю динаміки очищення гнійного вогнища.

Санація

За наявності первинного інфекційного процесу:

• отиту,
• фронтиту,
• одонтогенного процесу
• і т.д.

обов’язково проводиться його санація профільним вузьким фахівцем.

Однією з останніх методик, впроваджених в нейрохірургічному відділенні, є дренування гнійних процесів головного мозку під ультразвуковою навігацією, що підвищує її точність і зменшує травматизацію здорових тканин.

Нейрохірург Малишенко М.П.