Переломи та пошкодження хребта

Переломи хребта відносять до важкої скелетної травми. Щорічно в Україні хребетно-спинномозкова травма трапляється у 2000-3000 потерпілих. Близько 76% пацієнтів стають інвалідами І-ІІ групи.

Основні причини

• ДТП
• падіння з висоти
• пірнання у воду
• удари різноманітної етіології
• остеопороз-захворювання при якому незначне фізичне навантаження – (невдалий поворот, стрибок, падіння) – достатнє для отримання перелому
• метастатичне ураження хребта.

Часто перелом кісткових структур поєднується з пошкодженням м’ягких тканин:

• зв’язок,
• дисків,
• нервових корінців
• спинного мозку.

Класифікація переломів

Переломи хребта бувають:

• стабільні (коли хребет незважаючи на травму залишається стабільним, тобто не зміщується відносно своєї осі)
• нестабільні (коли хребет зміщується зі своєї осі, в результаті чого виникає різноманітна неврологічна симптоматика),
• ізольовані (без пошкодження, і з пошкодженням спинного мозку)
• також виділяють компресійні переломи,
• переломовивихи,
• вибухові переломи,
• компресійно-вибухові переломи.

Залежно від виду перелому хребта і супутніх ушкоджень буде відрізнятися клінічна картина і скарги. Скарги залежать від локалізації та зони ушкодження хребта і нервових структур.

Клінічна картина

• Відсутність рухів нижче рівня травми (плегія)
• Порушення чутливості нижче рівня травми (гіпо-анестезія)
• Порушення функцій тазових органів за центральним типом у вигляді гострої затримки або нетримання.
• Біль в області ушкодження

Статистика

Пацієнти з важкими ураженнями при яких виникає повне порушення провідності в спинному мозку мають всього 5% шансів на повне відновлення.

• Якщо повний параліч триває 72 години після пошкодження, то ймовірність відновлення – 0%.
• У разі збереження мінімальної чутливості у пацієнта шанс на відновлення складає 50%.
• 10-20% пацієнтів не доживають до госпіталізації.
• 3% вмирають на етапі евакуації та госпіталізації.

Причини смерті

Основна причина смерті серед постраждалих що вижили при травмі:

• пневмонія,
• тромбоемболія
• і сепсис.

Діагностика

• Рентгенографія (дозволяє визначити стан кісток).
• МРТ дозволяє визначити ступінь травматизації спинного мозку, міжхребцевого диска, при метастатичних ураженнях хребта визначити ступінь проростання пухлини.
• Провідним методом діагностики є мультиспіральна комп’ютерна томографія (МСКТ)- при даному методі обстеження можна детально дослідити стан кісткових структур хребта, стан спинного мозку, виявити гематоми та чужорідні тіла, оцінити ступінь компресії спинного мозку), проводити динамічне спостереження).

Лікування

Консервативне лікування при «стабільних» переломах полягає в фіксації пошкодженого відділу хребта.

Оперативне лікування проводять при нестабільних пошкодженнях хребта.

• При вибухових переломах, переломовивихах, компресійно-вибухових переломах проводиться реконструктивна декомпресивно-стабілізуюча операція спрямована на звільнення спинного мозку від фрагментів що чинять компресію, і відновлення осі хребтового стовпа.
• При компресійних переломах на фоні остеопорозу і при невеликих метастазах в тіло хребця проводиться кіфопластика або вертебропластика.

У нейрохірургічному відділенні проводяться всі види лікування при переломах хребта в будь-які терміни з моменту травми. Виконуються оперативні втручання на будь-якому рівні хребта, будь-якої складності. Також виконуються реконструктивні операції при застарілих посттравматичних деформаціях.

Консервативне лікування перелома хребта

Причини

Хребет є не тільки опорою і основою всього організму, але і важливою комунікативною системою, складається з 32-34 хребців, які з’єднані між собою величезною кількістю сухожиль, суглобів і м’язів.

Незважаючи на свою міцність, в результаті:

• падіння з висоти,
• дорожньо-транспортної пригоди,
• стрибків у воду, вогнепальних
• і мінно-вибухових травм,

може статися перелом хребців.

Види

Переломи бувають:

• шийному (при ДТП і стрибках у воду)
• і поперековому (при падінні з висоти) відділах хребта.

Найбільш грізним наслідком переломів хребта є травматизація спинного мозку (його удар чи пошкодження), при цьому можуть порушитися або повністю випадати функції нижчих відділів (рух і / або чутливість в кінцівках, порушення функції тазових органів).

Оперативне лікування

при переломах хребців показано в разі нестабільності пошкоджених відділів (втрата опорної функції хребта), або при появі після травми неврологічного дефіциту (порушення рухів, чутливості, затримка / нетримання стільця і ​​сечовипускання), який виникає внаслідок здавлення спинного мозку пошкодженими хребцями їх уламками або чужорідними тілами.

При відсутності неврологічних розладів і при збереженні цілісності тіла хребця оперативне лікування не показано. У таких випадків призначається іммобілізація пошкодженого відділу хребта на термін до 3-х місяців:

• при переломах шийних хребців накладається Філадельфійський комір,
• при переломах хребців в грудному
• і поперековому відділах іммобілізація виконується жорсткими корсетами.

Знеболювальна терапія

Крім того, пацієнту призначається знеболювальна терапія, тому, що подібні травми супроводжуються вираженою больовою симптоматикою, препарати кальцію, лікувальна фізкультура. Пацієнт з травмою хребта повинен бути доставлений якомога раніше в спеціалізований нейрохірургічний стаціонар, через те, що тільки нейрохірург може прийняти правильне рішення про тактику ведення пацієнта.

У нейрохірургічному відділенні не тільки приймається рішення про тактику подальшого лікування на підставі сучасних протоколів європейських і американських, але і виконується підбір адекватних коригувальних корсетів німецьких виробників.

Оперативне лікування переломів хребта

Основними показаннями до оперативного втручання є:

• наявність нестабільного пошкодження або загроза виникнення нестабільності,
• переломи, ускладнені травматизацією спинного мозку,
• відсутність ефекту від консервативного лікування.

Ціль

Завданням оперативного лікування переломів хребта є:

• усунення здавлення спинного мозку і / або корінців,
• усунення деформації хребта,
• надійна фіксація пошкоджених хребців.

Оперативне втручання запобігає поглибленню неврологічних розладів і дозволяє якомога раніше почати реабілітаційне лікування.

Сьогодні існує безліч методик оперативних втручань на хребті, які залежать від рівня ураженого відділу і кількості пошкоджених хребців.

Види втручань

Оперативні втручання бувають:

• Відкритими – при яких виконується розріз шкіри та масивна мобілізація м’яких тканин, перевагою такої методики є максимальна візуалізація і ретельна ревізія пошкоджених ділянок, але при цьому доступ досить травматичний, що значно ускладнює післяопераційний перебіг вираженим больовим синдромом і підвищує ризик розвитку ускладнень.
• Також оперативне втручання можливо виконувати мініінвазивним методом – завдяки спеціальному інструментарію стабілізуюча конструкція встановлюється за допомогою невеликих проколів шкіри, через які під постійним рентгеноконтролем проводяться титанові гвинти, така методика дозволяє мінімізувати травматизацію тканин, полегшує перебіг післяопераційного періоду і дозволяє раніше почати реабілітаційне лікування.

У нейрохірургічному відділенні виконуються всі види оперативних втручань на хребті та спинному мозку:

• впроваджені найсучасніші методики стабілізації хребта,
• наявність спеціального інструментарію,
• сучасного інтраопераційного рентген апарата дозволяють виконувати оперативні втручання на високому рівні.

Реабілітаційний період

У відділенні після операції пацієнт отримує комплексне реабілітаційне лікування:

• ЛФК,
• масаж,
• фізіопроцедури.

Нейрохірург Журавльов А.Ф.