Медична реабілітація
Медична реабілітація – це багатогранний, важкий процес, основною метою якого є відновлення або компенсація втрачених функцій організму людини, які виникли в результаті різноманітних захворювань центральної чи периферичної нервової системи.
Заходи
Реабілітація це не тільки відновлення організму за допомогою лікувальних процедур, це:
- неодмінна (умова) її частиною є психологічні,
- а також соціальні заходи, які допомагають людині повноцінно повернутися в суспільство,
- або адекватно пристосуватися до стійкої інвалідизації яка виникає при незворотному порушенні фізіологічних функцій.
Всі ці заходи певною мірою дають можливість людині повернутися до своєї практичної або професійної діяльності.
Основні принципи
- Ранній початок відновленого лікування,
- Тривалість та безперервність,
- Застосування різноманітних видів компенсаторно-відновного лікування.
Тільки при послідовному виконанні вище описаних принципів система реабілітаційного лікування є ефективною.
Важливо
Для успішної реабілітації необхідно:
- Оцінити загальний стан хворого, виявити супутні захворювання;
- Проаналізувати можливість повного відновлення втрачених функцій,
- Визначити характер, а також ступінь неврологічного дефекту.
При виборі методів відновлювально-компенсаторного лікування на кожному етапі потрібно визначити клінічний перебіг того чи іншого нейрохірургічного захворювання.
Методи лікування
У нейрохірургічному відділенні проводиться реабілітаційне лікування хворих після оперативних втручань, яке охоплює:
- медикаментозне лікування,
- лікувальну фізкультуру,
- масаж,
- фізіотерапевтичне лікування.
Медикаментозне лікування
Призначення різноманітних груп лікарських препаратів за допомогою яких певною мірою можливо відновити втрачені функції при різноманітних нейрохірургічних захворюваннях. Основними групами лікарських засобів є
- ноотропні препарати – група препаратів які сприяють стимуляції мозкової діяльності при інсультах, черепно-мозкових травмах
- метаболічні препарати – сприяють нормалізації обміну речовин в нейронах, хрящовій тканині
- міорелаксанти – препарати які знижують м’язовий тонус при спастичному паралічі який виникає при різноманітних хворобах ЦНС.
При хронічних больових синдромах призначається так звана «потрійна» терапія, яка охоплює:
- нестероїдні протизапальні препарати,
- препарати антидепресивної спрямованості,
- а також препарати для зменшення стійкого нейропатичного болю.
Лікувальна фізкультура
Це величезний комплекс різноманітних вправ та методів відновлення пацієнтів. Основними методами які використовують в стандартній реабілітації є:
- Рання активізація (вертикалізація) пацієнтів, тобто раннє підняття людини на ноги, і навчання самостійно пересуватися. Дана методика дуже корисна, через те, що зменшує ймовірність різноманітних ускладнень, таких як тромбоемболія, трофічні виразки (пролежні), розвиток контрактур в суглобах, застійна пневмонія. Також слід зазначити що дана методика є корисною, через те, що нормалізує акт сечовипускання та дефекації;
- Масаж, від стандартних методів до загальнозміцнювального та сегментарно-рефлекторного;
- Кінезіотейпування;
- Акупунктура.
Фізіотерапевтичне лікування
є важливим етапом нейрореабілітації, суть якого полягає в застосування різноманітних фізіотерапевтичних методик, таких як:
- магнітотерапія
- електростимуляція
- гіпербарична оксигенація
- УВЧ
- ампліпульс
- електро- і фонофорез з медикаментами.
- паравертебральні або епідуральні трансфорамінальні лікувальні блокади.
Результати
- відновлення рухових і мовних порушень,
- відновлення функцій тазових органів,
- вироблення правильного рухового стереотипу і режиму активності,
- поліпшення психологічного статусу.
