Що таке деформація хребта?
Деформація хребта — це порушення нормальної анатомічної будови хребетного стовпа, яке може впливати на функціональність і спричиняти болісні симптоми, проблеми з рухливістю та інші ускладнення. Деформація може бути вродженою чи набутою, і її форми різноманітні.
Набута деформація хребта розвивається через
- травми,
- запальні процеси,
- інфекції,
- дегенеративні захворювання
- або хронічне неправильне положення тіла.
Вона часто супроводжується болем, обмеженням рухливості та потребує комплексного підходу до лікування, що може включати медикаментозну терапію, фізіотерапію, ортопедичні методи, а іноді й хірургічне втручання.
У випадках виражених деформацій можливе застосування хірургічної корекції, яка дозволяє відновити правильне положення хребта та поліпшити якість життя пацієнта.
Види деформацій хребта
Різноманітні види деформацій хребта належати до дегенеративно-дистрофічних захворювань хребта, таких як:
- Сколіози — бічні викривлення хребта, що призводять до асиметрії тіла та можуть порушувати функції внутрішніх органів.
- Гіперлордози — надмірне прогинання хребта вперед, зазвичай у поперековому відділі, що може спричиняти болі, напруження м’язів та дисфункцію органів малого таза.
- Кіфози — надмірні задні вигини хребта, серед яких виділяють вроджені, набуті, а також післяопераційні та посттравматичні форми.
Кіфотична деформація хребта
Характеризується надмірним вигином хребта назад, унаслідок чого грудний відділ хребта формується у вигляді горба. Вона може бути спричинена дегенеративними змінами, травмами, хронічними захворюваннями чи неправильним положенням тіла. У важких випадках ця деформація викликає болі, обмеження рухливості, впливає на роботу внутрішніх органів, особливо легенів.
Сколіотична деформація хребта
Це викривлення хребта вбік, яке може відбуватися у будь-якому відділі, але найчастіше зачіпає грудний і поперековий. Сколіоз може мати різний ступінь вираженості та призводити до асиметрії тіла, болю, порушення функції внутрішніх органів, зокрема серця та легень, а також психологічних проблем у зв’язку з естетичними змінами.
Лікування деформацій хребта
Методи лікування включають:
- Консервативне лікування — медикаментозна терапія, фізіотерапія, ЛФК, що спрямовані на зменшення болю та покращення рухливості.
- Витяжіння та корсетотерапія — застосування методів витяжіння хребта та носіння корсетів для підтримки й корекції положення хребетного стовпа.
- Декомпресивно-стабілізуючі та реконструктивні втручання — хірургічні операції, спрямовані на зняття тиску на нервові структури (декомпресія) та відновлення стабільності хребта за допомогою спеціальних конструкцій.
Консервативне лікування деформацій хребта
При зверненні пацієнта з болем у спині, нейрохірург обов’язково призначає дообстеження – магнітно-резонансну томографію (МРТ). Цей метод є найбільш інформативним в діагностиці дегенеративно-дистрофічних захворювань хребта, на відміну від комп’ютерної томографії, яка є рентгенологічним дослідженням і візуалізує тільки кісткові структури.
На МРТ виявляються:
- протрузії
- грижі міжхребцевих дисків
- пухлиноподібні утворення
- кісти міжхребцевих суглобів
- тощо.
У разі розвитку у пацієнта таких неврологічних розладів, як:
- слабкість
- порушення чутливості в одній або двох ногах
- розлади функцій тазових органів
- виражений больовий синдром, який не купується аналгетиками
- виявлення на МРТ субстрату (найчастіше грижа міжхребцевого диску з секвеструванням)
– пацієнту показано оперативне втручання.
При не різко виражених неврологічних розладах, як:
- порушення чутливості в нозі
- періодичному больовому синдромі, який не вимагає знеболення
- виявленні на МРТ невеликих гриж серединної локалізації
– пацієнту пропонується консервативне лікування.
Щоб призначене лікування мало найбільшу ефективність, пацієнт госпіталізується в нейрохірургічне відділення Херсонської обласної клінічної лікарні.
У комплекс призначеного лікування обов’язково входять:
- знеболюючі препарати,
- міорелаксанти,
- препарати, які покращують провідність і трофіку нервової тканини.
Також обов’язковою процедурою є блокада, завдяки якій знеболюючі, протинабрякові і протизапальні препарати доставляються безпосередньо до місця ураженого нервового корінця і мають високу ефективність навіть при вираженому больовому синдромі.
Консервативне лікування: ЛФК
Комплекс консервативного лікування доповнюють фізіотерапія і лікувальна фізкультура. Наявність у відділенні кваліфікованого фахівця ЛФК дозволяє індивідуально підібрати для кожного пацієнта комплекс вправ, який укріпить м’язовий корсет і не завдасть шкоди скомпрометованому хребту. Також пацієнт отримає рекомендації щодо способу життя і фізичних навантажень після виписки з відділення.
У разі виявлення у пацієнта додаткових факторів, які можуть провокувати больовий синдром, виконуються необхідні втручання для їх усунення. Зокрема, біль може виникати при подразненні тригерних точок (виконується їх блокада або радіочастотна денервація), при патології міжхребцевих суглобів (виконується блокада фасет-суглобів).
Нейрохірург має величезний досвід в лікуванні вертеброгенного больового синдрому. Всі процедури, маніпуляції та оперативні втручання виконуються тільки за показами.
